ЩО ТРЕБА ЗНАТИ, ЩОБ ОТРИМАТИ ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ
Відповідно до ст. 1 Закону "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Важливо! Відповідно до статті 19 Закону, Ви маєте право звернутися із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація Вас особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Форма запиту
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Форма запита - довільна. Але він повинен містити:
ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;
загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
На офіційних веб-сторінках органів влади у розділах «Доступ до публічної інформації» можна знайти фотми для подання запиту на отримання публічної інформації. Багато органів передбачають можливість подання запиту в електронному вигляді або на електронну пошту.
Ваші права
Для того, щоб правильно сформулювати запит, Вам необхідно також знати, що Ви маєте право (стаття 10 Закону):
· знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості та з якою метою збираються про Вас, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
· доступу до інформації про себе, яка збирається та зберігається;
· вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
· на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту Ваших прав та законних інтересів;
· на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про Вас з порушенням вимог, визначених законом.
Що оприлюднюється
Також, слід знати що саме розпорядники зобов’язані оприлюднювати (стаття 15 Закону):
- інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо);
- нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;
- перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
- порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
- інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;
- перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
- інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;
- плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;
- розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;
- загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;
- звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію та інше;
Строк оприлюднення – невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документа (якщо мова йде про проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками – то не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття).
Обов’язки розпорядника інформації
Відповідно до статті 14 Закону, розпорядники інформації зобов’язані:
- оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;
- систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
- вести облік запитів на інформацію;
- визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
- мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
- надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Коли орган влади може відмовити в наданні публічної інформації:
Відповідно до статті 22 Закону орган влади (розпорядник) інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
розпорядник не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;
запитувач не оплатив фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком (розмір визначає орган влади);
запит не містить ім'я (найменування), поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку запитувача, якщо такий є;
відсутній загальний опис інформації або вид, назва, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
запит не підписаний і без дати, за умови що він подається у письмовій формі.
ВАЖЛИВО! Якщо розпорядник відповідає, що запитувана інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або надає відповідь не по суті запиту – це є неправомірна відмова у наданні інформації.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі та повинна містити:
прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
дату відмови;
мотивовану підставу відмови;
порядок оскарження відмови;
підпис.
Як поводитися з інформацією з обмеженим доступом?
Інформацією з обмеженим доступом є (стаття 6 Закону):
конфіденційна інформація;
таємна інформація;
службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог (частина 2 статті 6 Закону):
виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений!
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону до службової може належати така інформація:
що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
Коли орган влади може відстрочити надання відповіді?
Відповідь на запит повинна бути надана не пізніше 5-ти робочих днів з дня його отримання (стаття 20 Закону).
Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації – строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Якщо запит стосується інформації про стан довкілля, якість харчових продуктів та предметів побуту, надзвичайні події, інформації необхідної для захисту життя чи свободи особи – не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Розпорядник може переслати Ваш запит іншому органу влади у випадку, якщо він не володіє запитуваною Вами інформацією. Тому, рекомендується завжди чітко знати у кого і що запитувати.
У такому випадку відлік строку розгляду Вашого запиту буде починатись з дня отримання запиту належним розпорядником.
Відстрочка в задоволенні запиту надається:
у разі неможливості надання запитуваної інформації для ознайомлення в передбачені Законом строки у зв’язку з настанням обставин непереборної сили
у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Рішення про відстрочку має містити:
прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;
причини, у зв’язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений Законом строк;
строк, у який буде задоволено запит;
підпис.
Оскарження
Перш за все слід знати, що оскарження може стосуватися будь-яких рішень, дій чи бездіяльності, якщо Ви вважає їх протиправними щодо Вас.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Ви маєте право оскаржити:
відмову в задоволенні запиту на інформацію;
відстрочку задоволення запиту на інформацію;
ненадання відповіді на запит на інформацію;
надання недостовірної або неповної інформації;
несвоєчасне надання інформації;
невиконання розпорядниками (органами влади) обов’язку оприлюднювати інформацію;
інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили Ваші законні права та інтереси.
Оскаржити порушення можна, звернувшись до:
керівника органу, в якого Ви запитували інформацію, або вищого щодо нього органу;
адміністративного суду;
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Кожен із цих видів оскарження може бути ефективним. Особливо, якщо Ви знаєте як і що можна оскаржити. Чітка та аргументована позиція, з посиланням на чинні норми законодавства, в більшості випадків змушує державні органи відповідно реагувати.
Посилання
Закон України «Про доступ до публічної інформації» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text
Закон України "Про запобігання корупції"
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text
