Протидія торгівлі людьми
Міжнародні нормативно – правові документи, що регулюють реалізацію політики з питань протидії торгівлі:
- Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 02.12.1949 року;
- Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року;
- Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16.05.2005; року;
- Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму від 16.05.2005 року;
- Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25.10.2007 року;
- Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15.11.2000 року;
- Факультативний протокол до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії від 01.01.2000 року.
Нормативно – правова база України у сфері протидії торгівлі людьми.
- Закон України „Про протидію торгівлі людьми” від 20 вересня 2011 року № 3739;
- Постанова Кабінету Міністрів України „Про Національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми” від 18 січня 2012 року № 29;
- Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року” від 21 березня 2012 року № 350;
- Постанова Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2007 року № 1087 „Про консультативно – дорадчі органи з питань сім’ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку та протидії торгівлі людьми” від 03 травня 2012 року № 354;
- Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми” від 23 травня 2012 № 417;
- Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми” від 25 липня 2012 року № 660;
- Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми” від 22 серпня 2012 року № 783;
- Постанова Кабінету Міністрів України „Про виплату одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України „Мати-героїня”, та одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми” від 28 лютого 2011 р. № 268;
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 18 червня 2012 року № 366 „Про затвердження форм заяв про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, журналу реєстрації заяв осіб, які мають намір отримати статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, розписки про нерозголошення відомостей, облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, журналу реєстрації видачі довідок про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми”;
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 14 вересня 2012 року № 578 „Про затвердження форми оцінки потреб особи, яка постраждала від торгівлі людьми; плану реабілітації особи, яка постраждала від торгівлі людьми; обліку осіб, які постраждали від торгівлі людьми; звіту щодо осіб, які постраждали від торгівлі людьми”;
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 14 вересня 2012 року № 577 „Про затвердження форми відомості про виплату одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми ”;
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2013 року № 99 „Про затвердження форми заявки про виділення бюджетних коштів для здійснення виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми”;
- Наказ Міністерства соціальної політики України від 30.07.2013 № 458 „Про затвердження стандартів надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми”;
