День захисту дітей
Сьогодні Міжнародний день захисту дітей. Він відзначається щорічно саме 1 червня. Цю ініціативу підтримала ООН й оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності.
До повномасштабного вторгнення росіян в Україні проживало понад 7.5 млн дітей. Усі вони постраждали від російської агресії: комусь довелося покинути межі рідної країни, залишити своїх друзів, звичне місце і звикати до інших реалій. Ті, хто залишився в Україні, останнім часом практично щодня чують вибухи, замість дитячого дозвілля — перебувають в укриттях, а замість сну у своїх ліжках — часто ночують на облаштованих батьками спальних місцях у коридорі чи ванній кімнаті. Бо так безпечніше.
Під час будь-якої війни страждають діти, але те, що відбувається в Україні, не можна описати просто словами страждання. На сьогодні, під час війни, порушені абсолютно всі права дитини. https://childrenofwar.gov.ua/
З 24 лютого для нас День захисту дітей – це кожен день. Усі 462 доби повномасштабної війни. 462 дні нашої битви – передусім за наше майбутнє, значить за дітей. За їхню волю та їхню долю. За Україну, яку ми залишимо їм. Європу, яку ми побудуємо разом. Світ, у якому вони будуть жити вільно. Сьогодні ми б’ємося саме за те, яким цей світ буде.
Діти - це головна радість і надія для батьків. Вони справжнє майбутнє не тільки для держави, а й для всього світу.
Діти – маленькі частинки великого щастя, ім’я якому – Життя! Діти – це диво, яке наповнює життя кожного дорослого щирою радістю і теплотою. Діти так потребують любові, турботи і батьківської ласки! Так хочеться, щоб кожне дитяче серце не було обділене цим маленьким щастям. У День Захисту Дітей бажаємо кожній дитині міцної сім’ї і всього необхідного для безтурботного дитинства. Нехай дитячі посмішки висвітлюють нашу планету, і кожен із маленьких мешканців нашої землі буде здоровим і щасливим.
Бажаємо, щоб кожна українська дитина змогла повернутися додому, в Україну, у своє місто, свій двір, у свій дім, свою кімнату, своє ліжко, у своє дитинство. Повернутись у нормальне життя, де не буде війни. Де татова казка й мамина колискова лунатимуть не по відео зв’язку, а наживо. Де безпечно. Де вільно і мирно. А значить, де Україна.
Слава Україні!
З повагою
Начальник Чмирівської СВА
Валерій ВИДИШ
