Зінченко Євгеній Андрійович
Зінченко Євгеній Андрійович народився 06.07.2002 року в с. Калмиківка Старобільського району Луганської області. В 2004 році з сім'єю переїхав в м. Старобільськ, де закінчив ЗОШ №2 та ЛНУ ім. Шевченка за спеціальністю електрик. З дитинства був дуже розумний та кмітливий, захоплювався комп'ютерною технікою, створював комп'ютерні ігри та сайти. Любив подорожувати Україною та мріяв побувати в Карпатах. У 2020 році підписав контракт на військову службу та став на захист Батьківщини в Луганському прикордонному загоні №3 у м. Золоте. Службу ніс в зоні АТО та мав статус Учасника бойових дій. Від початку повномасштабного вторгнення захищав рідну землю під Кремінною, Славянськом та Сіверським. Своє 20 ти річчя зустрів під час ротації з родиною в м. Ізмаїл. Зустрів своє кохання та зробив пропозицію, але не встиг одружитись.З середини грудня 2022 року продовжив службу біля м. Бахмут. Перебуваючи в пеклі тяжких боїв не раз прощався з рідними та життям, але виходив з оточення і далі продовжував виконувати бойові завдання, але не цього разу... Останній раз виходив на зв'язок перед бойовим завданням 31.12.2022 року, а 02.01. 2023 року написав останнє повідомлення: " Не хвилюйтесь, іду на бойове завдання, зв'язку не буде, але зі мною все буде добре" і не повернувся....
Загинув 02.01.2023 в м. Бахмут під час мінометного та РСЗВ обстрілів. Євгеній був люблячим та турботливим сином, надійним другом, душею компанії та прикладом для молодших братів та сестер, завжди відвертий, щирий та справедливий. Ще однією його мрією було підняти український прапор над Старобільськом!
Посмертно отримав звання «старший сержант» та Указом Президента нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Похований Герой в м. Дніпро на Алеї Слави Краснопільського кладовища.
