Яке сьогодення та майбутнє переміщених університетів Донеччини та Луганщини?

Онлайн-медіа “Східний Варіант” випустив четвертий аналітичний матеріал “Переміщені університети Донеччини та Луганщини: вижити, щоб повернутися” про стан переміщених університетів та про те, якою є державна політика щодо релокованих закладів вищої освіти. 

У статті можна знайти відповіді на такі питання:

• З якими викликами стикаються переміщені університети?
• Як проблеми релокованих навчальних закладів впливають на якість підготовки студентів?
• Чи означатиме зникнення університетів, що перемістились на підконтрольну уряду територію, те, що зникне й надія на відновлення українського освітнього простору на окупованих територіях?
• Чому на деокупованих територіях система освіти має стати частиною національного безпекового та оборонного простору країни?

Ключові факти з матеріалу:

• Тринадцять вишів Донеччини змінили місцезнаходження за 2014 і 2022 роки. Наразі вони працюють на базі інших закладів вищої освіти у семи регіонах країни: 4 — Дніпро та Дніпропетровська область; 2 — Київ; 2 — Луцьк; 1 — Івано-Франківськ; 1 — Тернопіль; 1 — Кропивницький, 1 — Вінниця (ДонНУ ім. Василя Стуса у власних корпусах). З них 9 вимушені були переїхати вперше у 2014 році та повторно у 2022 році, в другій хвилі до них добавились ще 4, які перемістились у 2022 році.
• Переміщені 7 закладів вищої освіти Луганської області у 2014 році, з них другою хвилею 5 переміщені повторно після повномасштабного вторгнення у 2022 році. 
• Всього в Україні у 2022 році після повномасштабного вторгнення перемістились 44 ЗВО. Це як самостійні заклади, так і окремі структурні підрозділи, як державні, так і приватні. З них 20 — це університети Донеччини та Луганщини. 

Основні висновки та рекомендації на основі дослідження:

• Міністерству освіти і науки України напрацювати, обговорити з релокованими університетами та місцевою владою і затвердити основи державної політики на сучасному етапі щодо переміщених університетів, щоб зменшити невизначеність їх майбутнього, дати цілі перспективи;

• Верховній Раді, Мінреінтеграції з підключенням МОН розробити, провести експертне обговорення та прийняти Закон про колаборацію, в якому запропонувати, зокрема, механізми очищення освітянського простору.

• Переміщеним університетам слід відпрацювати чи оновити Стратегії свого виживання з урахуванням реалій, з оцінкою стану, можливостей та інструментів залучення ресурсів і баченням перспектив. Доцільним бачиться розроблення переміщеними університетами індикативних планів повернення в рідні стіни при ймовірній деокупації своїх міст. Такі розробки дозволять підвищити готовність закладів до реалізації складних процедур повернення. 

Автором аналітичної статті є кандидат філософських наук і доцент Донецького національного університету імені Василя Стуса Володимир Кіпень Порфирович. 

***

Аналітичний матеріал виданий завдяки програмі «Український фонд швидкого реагування», що втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю громадської організації «Східний Варіант» і не обов’язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США